Абоський мирний трактат 1743 між Росією і Швецією; завершив російсько-шведську війну 1741—43, що закінчилася поразкою Швеції. Підписаний з боку Росії А. І. Румянцевим і І. Люберасом, з боку Швеції Г. Цедеркрейцем і Е. М. Нолькеном в місті Або (Фінляндія) 7(18) серпня. В ході переговорів Росія погоджувалася обмежити свої територіальні домагання за умови обрання спадкоємцем шведського престолу гольштейнського принца Адольфа Фрідріха, двоюрідного дядька спадкоємця російського престолу Петра Федоровича. Швеція погодилася виконати цю вимогу — 23 червня Адольф Фрідріх був вибраний спадкоємцем шведського престолу. А. м. т. (21-я стаття) встановлював між сторонами «вічний світ і дружбу» і зобов'язав їх не вступати у ворожі союзи. В підтвердження Ніштадтського мирного договору 1721 признавалися територіальні придбання Росії в Прибалтиці. Швеція поступалася Росії Кюменегорськую провінцією з Фрідріхсгамом і Вільманстрандом і частина Саволакськой провінції з Нейшлотом. Кордон встановлювався по річці Кюмене. Росія виводила війська з останніх провінцій Фінляндії. А. м. т. закріпив положення Росії на Балтійському морі і в Прибалтиці і зміцнив оборону її північно-західних кордонів.
Літ.: Нариси історії СРСР. Росія в другій чверті XVIII ст, М. 1957.
