Аббас ібн аль-Ахнаф (ок. 750, Багдад, — близько 808, там же), арабський поет-лірик. Користувався особливою милістю халіфа Харун Ар-Рашида. Писав любовно-елегійні вірші (газелі). Примикав до т.з. новому напряму, що відмовився від канонізованих норм доїсламськой поезії. Витончені вірші А., що страждали деякою умовністю і одноманітністю вмісту, були покладені на музику і виконувалися придворними співцями.
Літ.: Hell J., Al-''abbās ibn al-ahnaf, der Minnesänger am Hofe Harūn ar-rašid''s, «Islamica», 1926, v. 2, fasc. 2; Torrey C. C., The story of Ei-abbâs ibn El-ahnaf and his fortunate verses, «Journal of the American Oriental Society», 1893, v. 16.
