Абаєв Василь Іванович [р.22.12.1899 (3.1.1900), селище Кобі, Грузія], радянський мовознавець-іраніст. Осетин за національністю. Закінчив Ленінградський університет (1925). Автор робіт по загальному і порівняльному мовознавству, іраністиці і осетіноведенію: «Нартовський епос» (1945), «Осетинська мова і фольклор» (1949). Одна з основних робіт А. — «Історіко-етімологічній словник осетинської мови» (т. 1, А—К, 1958); у нім просліджується етимологія і історія осетинських слів на матеріалі 190 мов світу і зв'язку осетинської мови з іранським і індоєвропейськими, а також з тюркськими, угро-фінськими і іншими мовами.
Соч. (окрім указ. у ст.): Мова як ідеологія і мова як техніка, в збірці: Мова і мислення, ст 2, М-код.—Л., 1934; Поняття ідеосемантіки, там же, ст 11, М-код.—Л., 1948; Ськифо-європейські ізоглоси, М., 1965; Le cheval de Troie, P., «Annales», 1963 № 6.
Літ.: Ісаєв М. І., Славна дорога ученого, «Вісті науково-дослідного інституту» Северо-осетінського, 1960, т. 22, ст 1.
