І , десята буква російського алфавіту. Видозмінена старослов'янська кирілловськая буква Н («іже»), висхідна до букви h грецького унциала. Цифрове значення кирілловськой Н — 8, глаголічеськой — 20. У дореволюційному російському алфавіті по цифровому значенню називалася «І вісімкове». Буква «І» позначає нелабіалізовану явну переднього ряду верхнього підйому. Після твердих шиплячих приголосних «ш» і «ж» букві «І» відповідає у вимові явна «и» («жити», «життя» і ін., де по правилах правопису не повинна писатися буква «и») і після твердої аффрікати «ц» — в основі багатьох запозичених слів («цифра», «циркуль», «медицина», «Франція» і ін.).
