І десятірічноє, буква i з крапкою, що позначала в російському дореволюційному алфавіті явну «І». Сходила по своєму зображенню до букви I ( Ï , I ) кирилиці і далі до грецької унціальної букви I . Кирілловськая буква I і що відповідала їй глаголічеськая буква () мали однакове цифрове значення 10. Штучне розмежування і вживання букв «і» і «i» встановилося в російському листі з 15 ст в результаті т.з. «другого югославянського впливу». Визначалося воно орфографічним правилом, по якому буква «i» писалася перед голосними («зiять»,«iюнь» і ін.), перед «й» («синiй») і в слові «мip» (всесвіт) з похідними від нього «всемipний», «мipoвой», «мipянін'» (на відміну від «світ» — відсутність війни, ворожнечі, сварки). Після реформи російської орфографії 1917 замість букви «i» стала писатися буква «і».
