Ієзуїтська держава в Парагваї (1610—1768), утворене єзуїтами, прибулими до Парагвая в кінці 16 ст в цілях експлуатації індійців під приводом звернення їх в християнство. Перші поселення індійців на чолі з єзуїтами — редукції — виникли в 1609—10. Вони були філією обширної феодальної організації ієзуїтського ордена з елементами рабства і патріархально-родових стосунків. Позбавивши індійців всякої власності, єзуїти заставляли їх важкою працею на полях і в майстернях створювати величезні багатства для ордена (середньорічна виручка ордена дорівнювала 3 млн. доларів). Індійці вимирали від непосильної праці, голоду, хвороб, гинули у війнах єзуїтів проти нескорених індійців (у 17 ст в редукціях було 150 тис. індійців, в 1739 — 74 тис.). Зростання багатства і влади єзуїтів в Парагваї і інших іспанських колоніях стривожило іспанські власті, за наказом яких єзуїти були вигнані в 1768 з американських володінь Іспанії.
