Італійська сарана
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Італійська сарана

Італійська сарана, італійський прус, оазисний прус (Calliptamus italicus), комаха сімейства сьогодення саранових, небезпечний шкідник з.-х.(сільськогосподарський) культур. Тіло буре або сіре з коричневим відтінком, крила в підстави рожеві; довжина 14,5—41 мм. І. с. широко поширена на Ю. Європи, в Північній Африці, Західній і Середній Азії, на З.-3. Монголії і Китаю; у СРСР — на Ю. Европейськой частині, Кавказі, на Ю. Западной Сибіру, в Алтайському краю, Казахстані, Середній Азії. Типова для полиново-злакових степів. На С. віддає перевагу відкритим ділянкам з легкими грунтами, на Ю. — річкові долини і оазиси. Ушкоджує бавовник, соняшник, боби, баштанні, картопля, хлібні злаки і багато ін. культури. У році одна генерація. Зимують яйця в кубушках у верхньому шарі грунту. Личинки отрождаются навесні, дорослі особини з'являються в червні — липні. У періоди масового розмноження І. с. утворює куліги і зграї і поводиться як стадна сарана; у періоди чисельної депресії живе розрізнено. Заходи боротьби див.(дивися) в ст. Сарана .

 

  Літ.: Васильев До. А., Італійська сарана (Calliptamus italicus L.) в Центральному Казахстані, «Праці науково-дослідного інституту захисту рослин», 1962, т. 7.

  Е. П. Ципленков.

Італійська сарана: 1 — самка; 2 — самець; 3 — кубушка (бічна стінка видалена); 4 — пошкоджений злак.