Ірадж-мірза (титул — Джелаль оль-Мемалек) (жовтень 1874, Тебріз, — березень 1926, Тегеран), іранський поет. Народився в сім'ї збіднілого каджарського принца. У віршах І.-М. знайшли віддзеркалення демократичні і антиімперіалістичні ідеї («Працівник і господар»). Висміював лицемірство духівництва («Сльози шейха»), боровся проти релігійного фанатизму, писав про принижене положення жінки («Чадра», «Книга про чадру» — уривок з сатиричної поеми «Аріф-наме»). Кращі ліричні вірші — «Мати» і «Серце матері».
Соч.: Дивані аш’аре Шах-заде-йе-Ірадж-мірза, Тегеран, 1311 ц.р. х. (1932).
Літ.: Ворожейкина З. Н., Іредж-мірза, М., 1961; Хаїрі Хаді, Афкар ва асаре Ірадж, 2 видавництва, Тегеран, 1334 ц.р. х. (1956).