Інжектор
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Інжектор

Інжектор (франц. injecteur, від латів.(латинський) injicio — вкидаю), струминний насос, призначений для стискування газів і пари, а також нагнітання рідини в різні апарати і резервуари. І. застосовуються на паровозах, локомобілях і в невеликих котельних установках (мал.) для подачі живильної води в паровий казан. Гідністю І. є відсутність рухомих частин і простота обслуговування. Дія І. засновано на перетворенні кінетичної енергії струменя пари в потенційну енергію води. У загальній камері І. розміщено на одній осі три конуси 1, 2 і 3. До парового конуса 1 через паропровід 5 з казана підводиться пара, яка розвиває в гирлі конуса 1 велику швидкість і захоплює воду, що підводиться по трубі 6 з бака 9 . суміш води і пари, що конденсується, що Утворилася, проганяється у водяний (конденсаційний) конус 2, а з нього в нагнітальний конус 3 і далі через зворотний клапан 7 в паровий казан. Оскільки конус 3 що розширюється, то швидкість води в нім зменшується, тиск зростає і стає достатнім для подолання тиску в паровому казані і нагнітання живильної води в казан. Надлишок води, що утворюється на початку роботи І., скидається через клапан 8 так званої «вістової» труби 4. Температура води, що поступає в І., не повинна перевищувати 40 °С, а висота всмоктування 2,5 м-коду . І. встановлюють вертикально або горизонтально. І., призначені для відсмоктування газів, пари або рідин, називаються ежекторами .

  Р. Е. Холодовський.

Схема роботи інжектора: 1 — паровий конус; 2 — водяний конус; 3 — нагнітальний конус; 4 — вістова труба; 5 — паропровід; 6 — труба; 7, 8 — клапани; 9 — бак.