Індуктивний датчик
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Індуктивний датчик

Індуктивний датчик, вимірювальний перетворювач кута повороту або переміщення в зміну індуктивності. І. д. є котушкою індуктивності з магнітопроводом, рухливий елемент якого (якір) переміщається під впливом вимірюваної величини. Унаслідок зміни повітряного зазору в магнітопроводі міняється його магнітний опір і отже, індуктивність котушки. Для вимірів котушку І. д. включають в диференціальну або мостову вимірювальну схему змінного струму, в якої вказуючий елемент проградуйований в одиницях вимірюваної величини. Найчастіше застосовують І. д. із змінним зазором ( а ) і змінною площею зазору ( би ) . Перші використовуються для вимірів малих переміщень (від доль мкм до 3—5 мм ); другі — для переміщень від 0,5 до 15 мм . Для виміру переміщень в малопотужних пристроях, наприклад в стрілочних виміре приладах, застосовують І. д., котушки яких харчуються від джерела струму високої частоти (5—50 Мгц ) або служать обмоткамі високочастотних коливальних контурів.

  Літ.: Турічин А. М., Електричні виміри неелектричних величин, 4 видавництва, М-коди.—Л., 1966.

Схема конструкції індуктивного датчика: а — із змінним повітряним зазором; би — із змінною площею повітряного зазору: 1 — котушка індуктивності; 2 — сердечник; 3 — якір.