Інверсія (у філології)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Інверсія (у філології)

Інверсія (від латів.(латинський) inversio — перевертання, перестановка), зміна звичайного порядку слів в пропозиції. І., як правило, використовується для виділення переставленого елементу пропозиції або для додання всій пропозиції особливого сенсу. У мовах з фіксованим порядком слів І. має граматичне навантаження, наприклад для утворення питальні пропозицій в російському, англійському, французькому мовах. І. — один із способів реалізації актуального розчленовування пропозиції . Наприклад: російське «Бачив я батька», німецьке Den Sohn liebt die Mutter — «Сина любить мати». Незрідка форми І., не прийняті в звичайній мові, використовуються в поезії; наприклад, в А. С. Пушкіна: «Хвилинних життю вражень Не збереже душу моя...», або: «Надвечір, восени непогідною, В далеких діва йшла місцях...».