Імператив (від латів.(латинський) imperativus — наказовий), в лінгвістиці наказовий спосіб дієслова. Зазвичай виражається чистою основою або основою + суфікс множини («глянь», «гляньте»). Вигуковий І. — розряд дієслівних слів з наказово-окличним значенням, наприклад в російській мові «геть!», «геть!», «геть!». Інклюзівная форма І. спонукає тих (того), до кого звернена мова, до спільної дії з тим, що говорить (що говорять), наприклад в російській мові «підемо», «підемо» на відміну від «підіть».
