Іммерман Карл Лебрехт
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Іммерман Карл Лебрехт

Іммерман (Immermann) Карл Лебрехт (24.4.1796, Магдебург, — 25.8.1840, Дюсельдорф), німецький письменник, драматург, театральний діяч. За освітою юрист. У 1822 виступив як поет і драматург. У 1832 організував театр в Дюсельдорфі (працював до 1837), в якому ставилися кращі твори світової і національної драматургії. І. прагнув створити акторський ансамбль, затверджував значення режисера як ідейного і художнього тлумачить п'єси, приділяв велику увагу масовим сценам. Він виробив «Правила», в яких визначив обов'язки акторів. І. — автор досліджень про театр. Його літературні твори — збірка «Вірші» (1822), трагедія «Карденіо і Целінда» (1826), драматична трилогія з російської історії «Олексій» (1833), роман «Епігони» (1836), де змальована загибель дворянських маєтків під дією капіталізму. Роман «Мюнхгаузен» (1838, русявий.(російський) пер.(переведення) т. 1—2, 1931—1932) — гостра сатира на німецький абсолютизм і дворянство. В образі барона Мюнхгаузена, якого змалював ще Р. Е. Распе, І. створив сучасного йому типа нікчемного німецького дворянина, що хвалиться фантастичними «подвигами» на полюванні і на війні. Перу І. належать також «Спогади» (1840—43). Літературна творчість І. носить перехідний характер від романтизму до критичного реалізму.

 

  Соч.: Werke, Bd 1—20, Ст [1883]; Werke, Bd 1—5, Lpz., 1906.

 

  Літ.: Енгельс Ф., «Спогади» Іммермана, в кн.: Маркс До. і Енгельс Ф., Про мистецтво, т. 2, М., 1967; Історія німецької літератури, т. 3, М., 1966; Linzer М., Die Düsseldorfer Muster-bühne. Karl Immermanns theatralische Sendung [Heidenau/sa, 1955]; Wiese Ст von, K. Immermann. Sein Werk und sein Leben [Bad Homburg u. а., 1969].

  І. Я. Новодворськая, А. Ст Міхайлов.