Іллеш (Illés) Бела (р. 22.3.1895, р. Кашша, нині Кошице), угорський письменник. Член Комуністичної партії з 1919. Закінчив юридичний факультет Будапештського університету. У 1916 покликаний в армію, учасник угорської пролетарської революції 1919. Після її поразки емігрував. У 1920 вів нелегальну роботу в Закарпатській Україні. З 1921 жив в Австрії, в 1923—1945 — в СРСР. У 1925—33 секретар Міжнародного об'єднання революційних письменників. Враження військових років відобразив в романі «Записки доктора Лягла Утріуша» (1917). Роман «Тісса горить» (русявий. пер.(переведення) 1929—33, на венг.(угорський) яз.(мова) 1957) відтворює боротьбу угорських трудящих в 1919 за радянську республіку. Трилогія «Карпатська рапсодія» (русявий. пер.(переведення) 1941, на венг.(угорський) яз.(мова) 1945) присвячена життю і революційній боротьбі трудящих Закарпаття; роман «Отримання батьківщини» (кн. 1—3, 1952—54, русявий.(російський) пер.(переведення) 1959) — подіям 2-ої світової війни 1939—45 і звільненню Угорщини. Лауреат премії імені Кошута (1950, 1955).
Соч.: Kenyér, Bdpst, 1961: Lövészárokban..., [Bdpst], 1967; Pipafüst mellett..., [Bdpst], 1967; у русявий.(російський) пер: — Золотий гусак, М., 1958.
Літ.: Жівов М., Від Пемете до Тиси, М., 1932; Кланіцаї Т., Саудер Й., Сабольчи М., Коротка історія угорської літератури, XI—XX ст, Будапешт, 1962; Кун Би., Статті про літературу, М., 1966; Diószegi A., Illés Béla alkotásai és vallomásai tükrében, Bdpst, 1966.
