Ікки, селянські повстання у феодальній Японії. Селянські повстання 15—16 вв.(століття) розділяються на доїкки («земельні повстання» — селянські повстання за зниження ренти і пр.; найбільш велике — повстання 1428, таке, що охопило майже всі центральні провінції), ікко-ікки (повстання під прапором буддійської секти ікко) — найбільші серед повстань 15—16 вв.(століття), токусей-ікки (міські і селянські повстання проти лихварів) і куні-ікки («провінційні повстання» — селянсько-самурайські повстання; найбільш крупне повстання в провінції Ямасиро в 1485—93); відомо 164 виступи.
Повстання 17—19 вв.(століття) отримали назву хякусе-ікки (у це поняття включалися не лише повстання, але і інші антифеодальні виступи селянства). За весь токугавський період (1603—1867) відомо близько 1640 повстань і інших селянських виступів. Антифеодальна боротьба селян ослабила токугавськоє уряд і сприяла його падінню під час буржуазної революції 1867—68.
