Ізяслав Мстіславіч (близько 1097 — 1154), староруський князь, старший син князя новгородського Мстислава Володимировича, з 1134 — князь владіміро-волінський, з 1143 — переяславський. Використавши повстання в Києві 1146 проти князів Ольговічей, І. М. став великим князем і вів тривалу боротьбу за Київ з суздальським князем Юрієм Долгоруким і Ольговічамі. В ході політичної боротьби пішов на розрив церковних зв'язків з Константинополем і поставив київським митрополитом смоленського ченця Климента (1147).
Літ.: Рибаків Би. А., Боярин-літописець XII ст, «Історія СРСР», 1959 № 5.
