Іжевсько-воткинськая операція 1918
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Іжевсько-воткинськая операція 1918

Іжевсько-воткинськая операція 1918, наступальні дії 2-ої армії (командарм Ст І. Шорін, члени РВС(Реввоєнрада) С. І. Гусев і П. До. Штернберг) під час Громадянської війни 1918—20. Завданням І.-В. о. була ліквідація фронту, що утворився в серпні виступу, в районі Іжевська і Воткинська, що загрожував тилам 2-ої армії. На 1-м-коді етапі (середина вересня — 5 жовтня) війська 2-ої армії (7—9 тис. чіл.) ударами із З. уздовж залізниці Галявини Вятськие — Сарапул і з Ю. уздовж р. Ками відрізували іжевсько-воткинськую угрупування ворога (25—30 тис.) і 4 жовтня звільнили Сарапул. На 2-м-коді етапі (15 жовтня — 15 листопада) перша спроба прорвати оборону білих на південь від Іжевська успіху не мала. 5 листопада 2-я армія (17,5 тис. чіл.) перейшла в настання. Ударна група під командуванням Ст М. Азіна прорвала оборону противника і 7 листопада увірвалася до Іжевська. У ніч на 13 листопада був зайнятий Воткинськ, а до 16 листопада очищений від противника весь район. Лише 5—6 тис. білогвардійців удалося прорватися за Каму.