Івашутін Петро Іванович [р. 5(18) .6.1909, Брест], радянський воєначальник, генерал армії (1971). Член КПРС з 1930. Народився в сім'ї робітника. У Радянській Армії з 1931. Закінчив Військову школу льотчиків (1933) і 2 курси Військово-повітряної академії ім. Н. Е. Жуковського (1939). Учасник радянсько-фінляндської війни 1939—40. У Велику Вітчизняну війну 1941—45 — на штабних посадах, брав участь в боях на Закавказькому, Кавказькому, Кримському Північно-кавказькому, Південно-західному і 3-м-код Українському фронтах. Після війни — в центральному апараті міністерства оборони СРСР, з березня 1963 заступник начальника Генштабу Озброєних Сил СРСР. Депутат Верховної Ради СРСР 3-го, 7-го і 8-го скликань. Нагороджений орденом Леніна, 3 орденами Червоного Прапора, орденами Кутузова 2-ої міри, Богдана Хмельницького 1-ої міри, Вітчизняної війни 1-ої міри, Трудового Червоного Прапора, 3 орденами Червоної Зірки, 2 іноземними орденами, а також медалями.
