Івенс (Ivens) Йоріс (р. 18.11.1898, Неймеген), нідерландський кінорежисер. Ранні фільми І. характеризуються пошуками кінематографічної виразності («Міст», 1928), імпресіоністською образністю («Дощ», 1929), прагненням розкрити поезію і красу творчої праці («Зейдер-Зе», 1930; «Нова земля», 1934). На творчість І.-кинодокументалиста вплинули С. М. Ейзенштейг, Ст І. Пудовкин, Д. Вертов, знайомство з життям радянських людей (І. приїжджав в СРСР). У 1932 зняв фільм «Гімн про героїв» (будівельниках Магнітогорська). З початку 30-х рр. присвячує свою творчість захисту інтересів робочого класу, антиімперіалістичній боротьбі народів за своє звільнення. Серед його фільмів: «Борінаж» (1933), «Іспанська земля» (1937), «Чотириста мільйонів» (1938). У роки 2-ої світової війни 1939—1945 І. брав участь в створенні фільму «Наш російський фронт» (1941). Режисер фільмів: «Говорить Індонезія» (1945) про солідарність австралійських докерів з індонезійським народом, що бореться за національну незалежність; «Перші роки» (1947) про життя соціалістичних країн — Болгарії, Польщі, Чехословакії. Рух борців за мир відбитий у фільмах «Світ переможе у всьому світі» (1951), «Ми за мир!» (1952, спільно с І. А. Пирьевим, А. Торндайком і ін.). У 1954 поставив яскравий епічний фільм «Пісня великих річок». За цей фільм і всю творчу діяльність І. нагороджений Міжнародною премією Світу (1955). Фільм «Сіно зустрічає Париж» (1957) — нове звернення І. до форми документального поетичного кіно. У 1968 створив фільм «17-я паралель» про В'єтнам, що бореться. Творчість І. зробило великий вплив на розвиток документального кіно в багатьох країнах світу. Лауреат Міжнародної Ленінської премії «За зміцнення світу між народами» (1968). Декілька фільмів І. нагороджено преміями на міжнародних кінофестивалях.
Літ.: Дробашенко С., Кінорежисер Йоріс Івенс, М., 1964; Michalek Ст, Sztuka faktow. Z historii filmu documentalnego, Warsz., 1958: Wegner H., Joris lvens. B., 1965 Grelier R., Joris Ivens, P., 1965.
