Іванов Антон Козінаров (26.10.1884, Копрівштіца, — 23.7.1942, Софія), діяч болгарського робочого руху. Народився в бідній селянській сім'ї. У 1901 робітник в Софії. У 1902—07 слухач морської школи у Варне. У 1904 вступив в Болгарську робочу соціал-демократичну партію (тісних соціалістів) — БРСДП (т. с.). У 1907—1919 секретар профспілки металістів і член Загального робітника синдикатного союзу. У 1910 член Софійського комітету БРСДП (т. с.). Учасник Владайського повстання 1918 . У 1918—23 секретар Софійської парторганізації і Окружного комітету компартії Болгарії. У 1919—23 депутат Народного зібрання. З 1922 і до кінця життя член ЦК компартії Болгарії. Під час Вересневого антифашистського повстання 1923 керівник Софійського революційного комітету. У 1923—25 знаходився в тюремному висновку. Після звільнення емігрував в СРСР. Працював в Закордонному бюро компартії Болгарії у Відні і Берліні. У 1928—30 член Виконкому Профінтерна. У 1935—38 секретар ЦК компартії Болгарії. На початку 2-ої світової війни 1939—1945 нелегально повернувся до Болгарії. Був вибраний (1941) членом Політбюро ЦК Болгарської робочої партії. У квітні 1942 арештований і після жорстоких тортур розстріляний за вироком монархо-фашистського суду.
Літ.: Міхайлов Ст, Антон Іванов, Софія, 1964; Драгойчева Ц., [Антон Іванов], у збірці: Героїчно мінало, Софія, 1965, с. 469—489.
