Іванов Ілля Іванович [1(13) .8.1899, Брянськ, — 2.5.1967, Ленінград], радянський конструктор і учений-артилерист, доктор технічних наук, Герою Соціалістичного Труда (1940), генерал-лейтенант інженерно-технічної служби (1951). Член КПРС з 1946. У 1918 добровільно вступив в Червону Армію і брав участь в обороні Петрограду. Закінчив технічні артилерійські курси (1921) і Артилерійську академію (1928). Брав участь в створенні нових зразків артилерійського озброєння; під керівництвом І. були створені 280- мм мортира, 210- мм пушку, 305- мм гаубиця, 100- мм зенітна гармата, 130- мм двохгарматна баштова установка і ін. Викладав в Артилерійській академії ім. Дзержінського (1932—37) і ін. Автор багатьох наукових праць, найбільш великий з них, — «Основи розрахунку і проектування лафетів» (1933). Державна премія СРСР (1943 і 1946). Нагороджений 4 орденами Леніна, 2 орденами Червоного Прапора, орденами Трудового Червоного Прапора, Кутузова 2-ої міри, Вітчизняної війни 1-ої міри, Червоної Зірки і медалями.
