Іванов Костянтин Васильович [15(27) .5.1890, село Слакбаш, нині Белебєєвського району Башкирської АССР, — 13(26) .3.1915, там же], чуваський поет. Народився в селянській сім'ї. Був вчителем, брав участь в складанні букварів і навчальних посібників для чуваських шкіл. Почав літературну діяльність в роки Революції 1905—07 з перекладів чуваською мовою революційних пісень і творів російської літератури (вірші М. Ю. Лермонтова, А. Ст Кольцова, Н. А. Некрасова). Автор віршованої казки «Дві дочки», балад «Залізна м'ялка» і «Вдова», оповіді «Голодні», трагедії «Раб диявола», публіцистичних віршів. Кращий твір І. — лірико-епічна поема «Нарспі» (видана в Симбірське в збірці «Казки і віддання чуваш», 1908), про трагічну долю безправної чуваської жінки. На сюжет поеми створена однойменна опера (музика Р. Хирбю). Народність творів І., демократизм переконань визначили його роль класика чуваській поезії. Першим в чуваській поезії І. став застосовувати (у перекладах з російської мови) силлабо-тонічній вірш.(вірш) Його твори переведені на багато мов народів СРСР.
Соч. на русявий.(російський) яз.(мова): Нарспі, М., 1965; то ж, Чебоксари, 1968.
