Івановський Володимир Миколайович [13(25) .7.1867, Горішній Волочек, — 4.1.1939, Ленінград], російський філософ, історик філософії і психології, близький до англійському позитивізму. Приват-доцент Московського (1899—1903 і 1914—17), Казанського (1904—12) університетів; вчений секретар журналу «Питання філософії і психології»; професор Казанського (1917—19), професор і ректор Самари (1919—21), професор Білоруського (1921—1927) університетів. Займався історією асоціативної психології, з позицій якої критикував поняття активності духу і апперцепції. Редактор переведень Дж. С. Мілля («Логіка») і В. Мінто. Після Жовтневої революції І. прагнув освоїти марксизм («Методологічне введення в науку і філософію», т. 1, 1923), активно брав участь в будівництві радянської вищої школи і в розвитку педагогічної психології.
Соч.: Рух до поширення університетської освіти в Росії М., 1900; Введення у філософію, 2 видавництва, ч. 1, Каз., 1909; Ассоциационізм психологічний і гносеологічний, Каз., ч. 1, 1909; До питання про генезис ассоциационнзма, Каз., 1910.
Літ.: Красновський А. А., Пам'яті проф. Володимира Миколайовича Івановського, «Радянська педагогіка», 1939 № 3, с. 158—59.
