Єнотовидний собака (Nyctereutes procyonoides), ссавець сімейства собачих загону хижих. Довжина тіла 65—80 см , хвоста 15—25 см . Хутро темно-буре, з високим грубим остюком і густою подпушью. Поширена Е. с. в Південно-східній Азії (Японія, Китай, Корея); у СРСР — в Приамур'ї і краю Уссурійськом. Е. с. акліматизована на більшій частині території Європейської частини СРСР, проникла в країни Центральної Європи.
На Далекому Сході мешкає в долинах річок, на сирих лугах, на болотах, порослих очеретом і війником, і по схилах лісистих сопок. Зазвичай Е. с. риє нору; інколи поселяється в покинутих норах борсука і лисиці. Веде нічний спосіб життя. Зимовий сон неміцний, такий, що уривається. Харчується тваринною і рослинною їжею: влітку — жабами, жуками, рибою, птицями, гризунами, восени — ягодами і опалими плодами. Гін в березні; у посліді 6—8 щенят. Є серйозним шкідником мисливського господарства. Промисел не обмежений: використовується хутро.
Літ.: Ссавці Советствкого Союзу, під ред. В. Г. Гептнера і Н. П. Наумови, т. 2. ч. 1, М., 1967.
