Європейське співтовариство по атомній енергії
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Європейське співтовариство по атомній енергії

Європейське співтовариство по атомній енергії , Евратом, міжнародна державно-монополістична організація, створена 6 країнами — учасницями Європейського економічного співтовариства : Францією, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), Італією, Бельгією, Нідерландами і Люксембургом. Угода про установу Евратома підписана в 1957 і набрало чинності з 1 січня 1958. Офіційним завданням співтовариства є діяльність по створенню і розвитку ядерної промисловості, що передбачає спільне проведення дослідницьких робіт країнами-членами, обмін технічною інформацією, створення спільного ринку устаткування і сировини, контроль над використанням матеріалів, що розщеплюються, і так далі Головний виконавський орган — Комісія — наділений необхідними повноваженнями для керівництва розвитком ядерної енергетики. В період дії 1-ої п'ятирічної програми розвитку ядерної промисловості в країнах-учасницях (1958—62) були створені дослідницькі центри Евратома в Іспре (Італія), Молі (Бельгія), інститут трансуранових елементів в Карлсруе (ФРН) і ін. Програма передбачала асигнування на розвиток науково-дослідних робіт в сумі 215 млн. дол.(долар)

  Швидкий розвиток ядерної енергетики дозволив країнам — членам Евратома переглянути 2-у п'ятирічну програму (1963—67) у бік збільшення загальної суми асигнувань до 455 млн. дол.(долар) До кінця 1967 в країнах, що входять в Евратом, діяло близько 200 атомних об'єктів, у тому числі 20 уранових копалень, 5 заводів по виробництву ядерного пального, 14 підприємств по виготовленню тепловиділяючих елементів, близько 100 реакторів і ін. Енергетична потужність атомних електростанцій, що знаходяться в експлуатації, на початку 1969 склала 6 млн. квт . Згідно перспективної програмі, загальна потужність атомних електростанцій в країнах — членах Евратома повинна вирости до 1975 до 17 млн. квт .

  Здійснення проектів Евратома викликає гострі протиріччя між його учасниками, а також з країнами, що не входять в співтовариство, зокрема з приводу вибору типів реакторів і про дороги подолання «технологічного розриву» з США. Між Францією і ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) виникли конфлікти по питаннях функцій Евратома, складу його керівних органів і т. д., особливо в період злиття Евратома з Європейським економічним співтовариством і Європейським об'єднанням вугілля і сталі.

  Серйозну заклопотаність в прогресивної світової громадськості викликають плани використання ядерного потенціалу Евратома у військових цілях. На противагу цим планам прогресивні сили країн — учасниць співтовариства виступають з програмами розвитку паливно-енергетичних галузей, які відповідають інтересам широких народних мас.

  Літ.: European atomic energy community (EURATOM). 10th General report on the activities of the Community, [Brussels], 1967; Documentation attached to the 10th General report on the community, [s. l.], 1967 (April); Euratom-community in а crisis, «Intereconomics», 1969 № 4, р. 106—108.

  Ст Ст Мотильов.