«Янтар-1», найменування радянських висотних автоматичних іоносферних лабораторій, запущених за допомогою серійних вітчизняних геофизичних ракет для дослідження особливостей роботи електростатичних ракетних двигунів (ЕРД) в космічних умовах. В процесі випробувань вимірювалися щільність іонного струму з іоносфери на поверхню лабораторії і її електричний потенціал, розрядний струм ЕРД, струм іонного пучка і ін. У 1966—1971 запущено 4 «Я.-1». Як робоче тіло ЕРД застосовувалися аргон, азот і повітря (зафіксована швидкість виділення реактивного струменя 40, 120 і 140 км/сек , відповідно). Див. також ст. Електричний ракетний двигун .
