«Царський період» (за давньоримською традицією 754/753 — 510/509 до н.е.(наша ера)), прийняте в історичній літературі позначення раннього періоду історії Древнього Риму, коли Римом правили послідовно 7 царів (Ромул, Нума Помпілій, Тулл Гостілій, Анк Марций, Тарквіній Пріськ, Сервій Тулій, Тарквіній Гордий; останній був вигнаний римлянами в 510/509, після чого був встановлений республіканський образ правління).
