«Хвилевий канал»
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

«Хвилевий канал»

«Хвилевий канал», діректорная антена, хвилі, що біжить, антена у вигляді ряду паралельних лінійних електричних вібраторів завдовжки, близькою до 0,5 довжин хвилі, розташованих в одній плоскості уздовж лінії, співпадаючої з напрямом максимального випромінювання (прийому). Інколи її називають антенної Уда-яги. У цій антені ( мал. ) один з вібраторів (активний) служить для підведення енергії високочастотних коливань; у останніх вібраторах (пасивних) наводяться (збуджуються) електричні струми унаслідок просторового електромагнітного зв'язку між ними і активним вібратором, фаза струмів в рефлекторі і директорах, регульована зміною їх довжини, встановлюється таким чином, що уздовж антени, в напрямі від рефлектора до директорів, утворюється хвиля, що біжить. При регулюванні антени діректори укорочують на 4—10%, а рефлектор подовжують на 5—10% в порівнянні з активним вібратором, довжина якого трохи менше 0,5; відстань між вібраторами зазвичай рівна 0,1—0,3 довжин робочої хвилі. Коефіцієнт направленої дії такої антени зростає із збільшенням числа пасивних вібраторів і доходить до 20—30. Антену типа «В. к.» застосовують для передачі і прийому переважно в діапазоні метрових хвиль, зокрема для прийому телепередач.

загрузка...

  Літ.: Метузалем Е. Ст Риманов Е. А., Приймальні телевізійні антени, М., 1968.

  Р. З. Айзенберг, О. Н. Терешин.

Восьмідіректорная антена типа «хвилевий канал»: а — схема (1 — рефлектор; 2 — активний вібратор; 3 — діректори; 4 — напрям максимального випромінювання); б — діаграма спрямованості в полярних координатах (Е — напруженість електромагнітного поля; E max — напруженість електромагнітного поля у напрямі максимального випромінювання).