«Урал», назва серії радянських цифрових обчислювальних машин загального призначення, орієнтованих на вирішення науково-технічних і планово-економічних завдань. Перші серії («В.», «В.-2», «В.-3» і «В.-4») ЦВМ(цифрова обчислювальна машина) були ламповими, подальші («В.-11», «В.-14» і «В.-16») – на напівпровідникових приладах. Перша модель ЦВМ(цифрова обчислювальна машина) «В.» (1955) по своїх технічних параметрах відносилася до малих ЦВМ(цифрова обчислювальна машина) і призначалася в основному для інженерного вживання; вона мала розвинену систему команд, систему сигналізації і ручне управління, що дозволяло коректувати програми в процесі їх відладки, контролювати хід обчислень і (при необхідності) втручатися у виконання програми. У моделях «В.-2», «В.-3» і «В.-4» були вдосконалені пристрої, що запам'ятовують, і значно розширений набір пристроїв введення – виведення даних. У 1964–67 на єдиній конструктивній, технологічній і схемній основі створений ряд програмно і апаратурно сумісних моделей різної продуктивності – «В.-11», «В.-14» і «В.-16». Ці машини мають гнучку блокову структуру і дозволяють комплектувати обчислювальні системи з декількох ЦВМ(цифрова обчислювальна машина); у них передбачені можливість резервування окремих пристроїв, система захисту пам'яті, розвинена система переривань і призупинень і т.д. Основу системи математичного забезпечення останніх моделей «В.» складає універсальна диспетчер-програма, що виконує функції операційної системи. До складу математичного забезпечення входить також автокод АРМУ, що забезпечує повну сумісність програм попередньою і подальшій моделей. Біоліотека програм комплектується з програм, складених на мовах АРМУ, алгол-60, алгамс і алгек.
Літ.: Бураков М. Ст, Досвід експлуатації цифрової обчислювальної машини «Урал», М., 1962; Апокин І. А., Майстров Л. Е., Розвиток обчислювальних машин, М., 1974.
