«Окопна правда» , більшовицька фронтова газета. Виходила з 30 квітня (13 травня) 1917 до середини лютого 1918, спочатку в Ризі 3 рази в тиждень, з 12(25) жовтня у Вендене (нині Цесис, Латвійською РСР) щодня. Перші 6 номерів газети було видано солдатським комітетом 436-го Новоладожського полку 109-ої дивізії 12-ої армії Північного фронту. З № 7 [17(30) травня] орган Військової організації і російської секції при Ризькому комітеті РСДРП (б), з № 10 [24 травня (6 червня)] орган Військової організації при Ризькому комітеті СДЛК, з № 13 [31 травня (13 червня)] орган Військової організації і російської секції при Ризькому комітеті СДЛК, з № 26 [5(18) липня] орган Військової організації 12-ої армії при Ризькому комітеті Соціал-демократії Латиського краю (СДЛК), а з № 29 — при ЦК СДЛК. У редакцію газети входили: А. Р. Васильев, Д. І. Гразкиі, С. Р. Іванов, С. М. Нахимсон, Р. Ф. Сиверс, Ф. П. Хаустов і ін. «Про. п.» зіграла важливу роль в більшовизуванні солдатських мас; з квітня по липень 1917 в ній було передруковано 11 статей, мов і документів Ст І. Леніна. 21 липня (3 серпня) газета була закрита буржуазним Тимчасовим урядом. Замість неї з 23 липня (5 серпня) виходила газета «Окопний набат» — орган Об'єднаної військової організації Соціал-демократії Латвії (СДЛ), з 12(25) жовтня орган Бюро військової організації РСДРП (б) 12-ої армії при ЦК СДЛ. З 29 жовтня (11 листопада) 1917 газета виходила під колишньою назвою.
