«Об'єднання французького народу» («Rassemblement du peuple français», РПФ), партія, заснована генералом Ш. де Голлем в квітні 1947. Претендуючи на роль «надпартійного» об'єднання всіх французів незалежно від політичних поглядів, РПФ стала на ділі партією правобуржуазного напряму. У обстановці початку «холодної війни» і загострення соціально-політичної боротьби усередині країни РПФ виступала з позицій антикомунізму і націоналізму. Основні пункти програми РПФ: корінна реформа конституції Четвертої республіки, розширення прерогатив глави держави за рахунок парламенту, проведення деяких соціальних реформ. На відміну від звичайних правих угрупувань, РПФ мала в своєму розпорядженні значну масову базу і міцну організацію ієрархічного характеру, що включала озброєну «службу порядку». Генеральними секретарями РПФ були спочатку Ж. Сустель, колишній шеф деголльовськой розвідки військових років, потім в 1951—54 Л. Тернуар. РПФ фінансували представники провідних монополій: авіаційної, автомобільної, хімічної індустрії, крупних банків. Зібравши на виборах 1951 понад 4 млн. голосів і отримавши 121 місце в Національних зборах, РПФ виявилася проте не в силах завоювати владу. Після невдачі РПФ на муніципальних виборах в квітні 1953 (отримала всього 10% голосів) де Голль 6 травня 1953 надав депутатам РПФ свободу дій, після чого РПФ фактично перестала існувати, 14 вересня 1955 РПФ була офіційно розбещена і частково перетворена в невелику партію «Національний центр соціальних республіканців» на чолі з Же. Шабан-Дельмасом. На останніх парламентських виборах Четвертої республіки 2 січня 1956 «соціальні республіканці» отримали 840 тис. голосів і 20 місць в Національних зборах.
Літ.: Purtschet Ch., Le rassemblement du peuple français, 1947—1953, P., 1965.
