«Народна гвардія» («Народна гвардiя iм. Iвана Франка», «Народна гвардiя захiдніх областей Україні», «Органiзацiя партізанського руху в захiдніх областях Укрїні»), підпільно-партизанська антифашистська організація, що діяла в період Великої Вітчизняної війни в 1942—44 на території Львівською, Дрогобицькою, Станіславськой і Тернопільською областей. Утворена в Львові членами ВКП (б), Польській робочій партії (ППР) і колишніми членами КП Західної України з антифашистських груп, що виникли з перших днів німецько-фашистської окупації. Організаторами і керівниками «Н. г.» були Н. Д. Березін, І. П. Вовк, Т. А. Гаєвський, Ст А. Грушин, І. Ст Дубас, Кароль Курілюк, І. П. Куріловіч, П. П. Перчинський, А. П. Напівбек, Е. Г. Цибрух і ін. Керівним центром «Н. г.» був Військова рада, організація мала статут і текст присяги. У 1942—43 «Н. г.» не змогла встановити зв'язок з ЦК КП (б) України; допомога в налагодженні роботи організації надав ЦК ППР. «Н. г.» об'єднувала більше 600 чіл.; видавала газети і листівки на українській і польській мовах, в яких закликала населення до боротьби проти окупантів, викривала антинародну діяльність українських і польських буржуазних націоналістів; мала партизанські загони, 7 організацій і бойових груп на місцях, які знищили більше 30 військових ешелонів, 10 промислових підприємств, 6 крупних військових складів і ін. У березні 1944 «Н. р.» встановила зв'язок з ЦК КП (б) України і Українським штабом партизанського руху; бойова діяльність організації посилилася з наближенням радянських військ. Не дивлячись на фашистські репресії і загибель багатьох керівників, «Н. г.» продовжувала боротьбу до приходу Радянської Армії.
Літ.: Нариси історії КП України, 3 видавництва, М., 1972; Львiвщина у Велікiй Biтчизнянiй вiйнi, 36. док-тiв i мат-лiв, Львiв, 1968; Makiвка С. А., Народна гвардiя iм. Iвана Франка, Львiв, 1959; Черненко А. М., Народна гвардія, в кн.: Герої підпілля, ст 1, 4 видавництва, М., 1972.
