«Ла Скеля» (La Scala, повна назва — Teatro alla Scala), оперний театр в Мілані, один з найбільших центрів світової оперної культури. Будівля побудована в 1776—78 (архітектор Дж. Пьермаріні) на місці церкви «Санта Марія делла Ськала», звідки театр отримав свою назву. Під час 2-ої світової війни 1939—45 будівля була зруйнована. Відновлено інженером Л. Секки і знов відкрито в 1946. До 1800 на сцені «Ла С.» ставилися також драматичні спектаклі, але оперні сезони («карнавальні», «осінні», «весняні» і «літні») відразу ж стали регулярними.
Оперна творчість італійських композиторів з дня підстави «Ла С.» складає основу репертуару. Тут відбулися прем'єри обпер П. Гульельмі, Д. Чимарози, Л. Керубіні, С. Майра і ін. Починаючи з 1812 історія театру тісно пов'язана з творчістю найбільших композиторів Італії — Дж. Россіні, Р. Доніцетті, Ст Белліні, Дж. Верді, Дж. Пуччині, багато творів яких було поставлено тут вперше, у тому числі «Пробний камінь» (1812), «сорока-злодійка» (1817) Россіні, «Норма» Белліні (1831), «Лукреция Борджа» Доніцетті (1833), «Навуходоносор» (1842), «Отелло» (1887), «Фальстаф» (1893) Верді, «Мадам Батерфляя» (1904), «Турандот» (1926) Пуччині і мн.(багато) ін. «Ла С.» також ставить вигадування зарубіжних композиторів — опери Ш. Гуно, Р. Вагнера, Р. Штрауса, До. Дебюссі, М. де Фальі, Л. Яначека, Ф. Пуленка і др.; опери російських і радянських композиторів, у тому числі П. І. Чайковського, М. П. Мусоргського, Д. Д. Шостаковича. На сцені «Ла С.» співали видатні співці Італії і зарубіжні артисти. Серед них — Дж. Би. Рубіні, Дж. Паста, М. Малібран, А. Патті, Ф. Таманьо, М. Баттістіні, Х. Даркле, Е. Карузо, Ф. І. Шаляпін, Л. Ст Собінов, Т. Руффо, Т. Ськипа, Би. Джільн, Т. Даль Монте, М. Дель Монако, М. Каллас, Р. Тебальді, Би. Хрістов, Дж. Сатерленд, Б. Нільсон і мн.(багато) ін. У «Ла С.» працювали найбільші італійські і іноземні диригенти. У 1898—1903 і 1921—29 головним диригентом був А. Тоськаніні, з діяльністю якого пов'язаний найвищий розквіт театру.
Серед значних постановок 60 — початки 70-х рр. — «Богема» Пуччині (1963), «Кільце нібелунга» Вагнера (1963), «Макбет» Верді (1964), «Ховашцина» (1967 і 1971) і «Борис Годунов» (1967) Мусоргського «Облога Корінфа» Россіні (1969, вперше в 20 ст) і багато ін. У «Ла С.» стажуються молоді радянські співці (з 60-х рр.). У 1955 відкрита філія «Ла С.», т.з. «Піккола Скеля», де ставляться переважно твори композиторів 17—18 вв.(століття), а також сучасні камерні опери. У 1964 оперна трупа «Ла С.» гастролювала в СРСР.
Літ.: Театр Ла Скеля (Мілан), М., 1964 (Гастролі у СРСР); Cambiasi P., La Scala. 1778 — 1906, 5 éd., Mil., 1906; La Scala. 1946—1956, а cura di F. Armani, Mil., 1957.
