Тоськаніні (Toscanini) Артуро (25.3.1867, Парма, — 16.1.1957, Нью-Йорк), італійський диригент. Закінчив консерваторію в Парме по класу віолончелі в 1885. Працював оркестрантом. У 1886 дебютував як диригент в Ріо-де-Жанейро. У 1887—98 оперний і симфонічний диригент в Італії. У 1898—1903, 1906—08 і 1921—29 очолював театр «Ла Скеля» в Мілані, в 1908—15 диригував в «метрополітен-опера» в Нью-Йорку. Гастролював в багатьох країнах. З 1928 жив в США. Керував «метрополітен-опера», оркестрами Нью-йоркським філармонічним (1926—36) і Національній радіомовній компанії (1937—53; організований спеціально для Т.). Під управлінням Т. в 1930-х рр. проведені музичні фестивалі в Байрейті і Зальцбурге. Т. — видатний представник сучасного виконавського мистецтва, найбільший оперний і симфонічний диригент. Володів ісьключитільним артистичним темпераментом і музичною пам'яттю, енергією і силоміць дії на виконавців. Добивався досконалої точності, повноти реалізації авторського задуму. У репертуарі — класична і романтична музика; виконував і сучасні вигадування (у 1942 вперше за кордоном диригував 7-й, «Ленінградською», симфонією Д. Д. Шостаковича).
Літ.: Цвейг С., Артуро Тоськаніні. Ізбр. проїзв.(твір), т. 2, пер.(переведення) з йому.(німецький), М., 1956; Тоськаніні, в кн.: Виконавське мистецтво зарубіжних країн, ст 6, М., 1971; Мистецтво Артуро Тоськаніні. Спогади. Біографічні матеріали, Л., 1974; Della Corte A., Toscanini visto da un critico, [Torino], 1958.