«Концерт», умовне найменування операції радянських партизан 19 вересня — 1 листопада 1943 під час Великої Вітчизняної війни 1941—45. Операція проводилася на окупованій німецько-фашистськими військами території Білорусії, Карелії, Ленінградської і Калінінськой областей, Литви, Латвії, Естонії і Криму, що охоплювала по фронту близько 900 км. (виключаючи Карелію і Крим) і в глибину понад 400 км. Вона була тісно пов'язана з предстоявшим наступом радянських військ на смоленському і гомелському напрямах і битвою за Дніпро. У операції брало участь 193 партизанських з'єднання (бригади і окремі загони, всього понад 120 тис. чоловік); керівництво здійснював Центральний штаб партизанського руху. Завданням операції «До.» був вивід з буд великих ділянок же.-д.(железнодорожний) доріг з метою зриву військових перевезень противника. Виходячи із загального задуму операції, кожне партизанське з'єднання отримало конкретне бойове завдання, що включало підривання рейок, організацію крахів військових ешелонів противника, руйнування дорожніх споруд, вивід з буд засобів зв'язку, системи водопостачання і т. д. Були розроблені детальні плани бойових дій і налагоджено масове вчення особового складу виробництву підривних робіт.
У зв'язку з погіршенням метеорологічних умов радянська авіація до 19 вересня доставила партизанам лише 50% запланованих бойових вантажів, тому термін початку операції був перенесений на 25 вересня. Проте частина партизанських бригад вже вийшла з районів базування на вихідні рубежі і в ніч на 19 вересня завдала удару по ворожих комунікаціях. Основна маса партизанських з'єднань почала бойові дії в ніч на 25 вересня. Розгромивши охорону противника і оволодівши ж.-д.(железнодорожний) перегонами, вони приступили до масового руйнування і мінування ж.-д.(железнодорожний) полотна. Німецько-фашистське командування робило зусилля, щоб відновити рух по залізницях: до Білорусії були перекинуті нові железнодорожно-восстановітельниє батальйони, на ремонтні роботи зганялося місцеве населення, з Польщі, Чехословакії і Німеччини доставлялися рейки і шпали. Але партизани знову підривали відремонтовані ділянки. У ході «До.» лише білоруські партизани підірвали близько 90 тис. рейок, пустили під укіс 1041 ворожий ешелон зруйнували 72 же.-д.(железнодорожний) міст, розгромили 58 гарнізонів противника, убили і ранили понад 53 тис. гітлерівців, Операція «До.» викликала серйозні ускладнення в перевезеннях німецько-фашистських військ; пропускна спроможність залізниць знизилася на 35—40%. Це значно утруднило німецько-фашистському командуванню здійснення маневру своїми силами і надало велику допомогу радянським військам, що настають. Операція «До.» активізувала боротьбу радянського народу проти фашистських загарбників на окупованій території; у її ході посилився приплив місцевого населення в партизанські загони.
Літ.: Радянські партизани, М., 1961; Мачульський Р. Н., Вічний вогонь, 2 видавництва, Мінськ, 1969; Ліпіло П. П., КПБ — організатор і керівник партизанського руху в Білорусії в роки Великої Вітчизняної війни, Мінськ, 1959.
