«Кольорові книги», загальне найменування деяких публікацій (переважно офіційних) політичних документів, що видаються в різних країнах у вигляді тематичних збірок (назва дається по постійному кольору обкладинки). Вперше публікації матеріалів парламенту і дипломатичних документів у вигляді «Ц. к.» — «синіх» (Blue Books), а пізніше також і «білих» (White Papers) — з'явилися в Англії в 17 ст У ін. країнах систематичними публікаціями, «Ц. до.» почалася з 60-х рр. 19 в.: в 1861 у Франції («жовті») і Італії («зелені»), в 1868 в Австро-Угорщині («червоні»; по питаннях зовнішньої торгівлі — «коричневі»), в 1870 в Германії («білі», головним чином по колоніальних питаннях). В кінці 19 — початку 20 вв.(століття) почали публікуватися «червоні книги» в Туреччині і Іспанії, «зелені» — в Болгарії, Румунії, Мексиці, Бразилії, «сірі» — в Бельгії, Данії, Японії, «білі» — в Португалії, Греції, Польщі, Чехословакії, «помаранчеві» — в Нідерландах, «сині» — в Сербії, Швеції. Після початку 1-ої світової війни 1914—18 воюючих країн опублікували ряд «Ц. к.», серед яких — 2 «помаранчевих книги» царського уряду (інколи «помаранчевими книгами» називали 18 публікацій царського уряду за 1905—15, включаючи т.з. «малинову книгу» — збірка документів про переговори з Японією в 1903—04). Практика видання «Ц. к.» по різних питаннях набула в 20 ст широкого поширення. Офіційні «Ц. к.», що публікуються у капіталістичних країнах, можуть бути коштовним історичним джерелом, але вимагають критичного аналізу, т.к. подбор документів незрідка є тенденційним, а самі документи піддаються «редагуванню».
В 1920—22 Наркомінделом РРФСР був виданий ряд «червоних книг» (наприклад, «Червона книга. Збірка дипломатичних документів про російсько-польські стосунки 1918—1920», 1920). Уряд ВНР(Угорська Народна Республіка) в 1956—57 опублікувало збірку документів під назву «Біла книга. Контрреволюційні сили в угорських жовтневих подіях» (пер. з венг.(угорський), ч. 1—2, 1956—57). Ряд «білих книг» виданий урядом ГДР(Німецька Демократична Республіка) (наприклад, «Біла книга. Німецька Демократична Республіка і Організація Об'єднаних Націй», 1969). ДО «Ц. к.» відносять також деякі збірки документів неурядових організацій (наприклад, «Коричнева книга про підпал рейхстагу і гітлерівському терорі», 1933, опублікована Інтернаціональним комітетом допомоги жертвам гітлерівського фашизму; «білі книги», підготовлені громадськими організаціями ГДР(Німецька Демократична Республіка) і ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) в 50-х рр., В'єтнаму в 60—70-х рр.).
