«Древня російська вівліофіка», перше крупне видання письмових джерел по історії Росії, зроблене Н. І. Новіковим в 1773—75 в 10 частинах для ознайомлення з історією батьківщини широких шарів російського суспільства. У «Д. р. в.» опубліковані ярлики ординських ханів російським митрополитам, договірні грамоти Великого Новгорода з тверськимі і московськими великими князями (1263—1571), духовні, договірні і ін. грамоти великих і питомих князів, приватноправові акти бояр і дворян (1328—1585), статейні списки і описи посольств в різні країни, записки про історію Сибіру (кінець 15 — почало 18 вв.(століття)), родоводи знатних боярських пологів, описи подорожей митрополита Ісідора у флоренцію і папського посла А. Поссевіна, оповідь о С. Т. Роззяві, житіє Ф. Ртіщева і ін. У 1788—91 вийшло покращуване 2-е видання «Д. р. в.» в 20 частинах. У нім особливу цінність представляють: топографічні описи губернії Симбірськой, Іркутського наміснитцтва, заводів Уфімського наміснитцтва, опису копалень Нерчинських, землі війська Донського, м. Пермі. Тут же опубліковані двінський і ніжегородський літописці, список і історичні вісті про придворні чини, оповідь про узяття Азова і ін. літературні твори. Видання «Д. р. в.» — важливий етап в розвитку російської археографії і джерелознавства. Вона до цих пір не втратила наукового значення.
Літ.: Дербов Л. А., Н. І. Новіков і російська історія (до видання «Древньої Російською Вівліофіки»), в кн.: З історії суспільного руху і суспільної думки в Росії, ст 2, Саратов, 1968.
