«Британська Південно-африканська компанія», «Брітіш Саут Африка компані» (British South Africa Company), англійське акціонерного суспільство, заснована в 1888—89 фінансовими магнатами на чолі з С. Родсом ; зіграло в 1890-і рр. головну роль в колоніальному поневоленні африканських народів (машона, матабеле і ін.), що населяють межиріччя Замбезі — Лімпопо. У жовтні 1889 «Би. ю.-а. до.» отримала королівську Хартію, на основі якої управляла територіями Південної і Північної Родезії до 1923—24, коли адміністративні функції були викуплені у неї англійським урядом. Користувалася монопольним правом на розробку надр в Південній Родезії (до 1933) і в Північній Родезії (до 1964, коли ця країна була проголошена незалежною державою під назвою Замбія), володіла крупними земельними ділянками, плантаціями, фінансовими, промисловими, комерційними і транспортними підприємствами; мала в своєму розпорядженні значні інвестиції в гірничопромисловій і ін. компаніях Південної і Центральної Африки. У 1962 акціонований капітал «Би. ю.-а. к.» склав 14 250 тис. ф. ст.(фунт стерлінгів) У 1965 компанія припинила самостійну існування, злившись з компаніями «Сентрал майнінг енд інвестмент корпорейшен» і «Консолідейтед майнс селекшен». Контроль над виниклою в результаті цього об'єднання інвестиційною фірмою «Чартер консолідейтед» захопила найбільша південноафриканська монополія «Англо-амерікан корпорейшен оф Саут Африка».
