Британський конгрес тред-юніонів (БКТ; British Trade Union Congress, BTUC), керівний орган англійського профспілкового руху. Створений в 1868 на з'їзді профспілок в манчестері. У основі діяльності БКТ лежить ідея реформіста «класової гармонії» — співпраці між буржуазією і пролетаріатом на базі дрібних поступок з боку панувань, класів Великобританії. Політика БКТ визначається головним чином правими лідерами найбільших тред-юніонів — транспортних і некваліфікованих робітників, машинобудівників, працівників торгівельної і розподільної мережі, залізничників, гірників і ряду ін. Виконавським органом БКТ є Генеральна рада (у 1869—1921 — Парламентський комітет), що обирається на щорічних конгресах БКТ. У 60-і рр. 20 ст в Генеральній раді збільшилося число представників лівого крила БКТ. Чисельність БКТ: 118 тис. чіл. у 1868, 2,2 млн. (207 тред-юніонів) в 1913, 6,5 млн. (215 тред-юніонів) у 1920, 3,9 млн. (196 тред-юніонів) в 1928, 8,1 млн. (183 тред-юніони) в 1960, близько 9 млн. (169 тред-юніонів) в 1969. Ідейно і організаційно тісно пов'язаний з Лейбористською партією. У 1945 БКТ увійшов до Усесвітньої федерації профспілок (ВФП), проте в 1949 спільно з американськими профспілками порвав з ВФП(Усесвітня федерація профспілок) і утворив т.з. Міжнародну конфедерацію вільних профспілок .
Літ.: Маркс До. і Енгельс Ф., Про Англію, М., 1953; Ленін Ст І., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 12, с. 26; Хатт А., Англійський профспілковий рух, М., 1954; Webb S. and Ст, The history of trade unionism, L., 1950; Roberts B. C., Trade Union government and administration in Great Britain, L., 1957; Jenkins C. а n d Mortimer J. E., British trade unions today, Oxf.— L., [1965]; The history of the T. U. C., L., [1968].
