«Ашик-Гаріб», азербайджанський анонімний романтичний дастан. Популярний також в Закавказзі, Малій і Середній Азії. Склався не раніше 16—17 вв.(століття) Авторство віршів, інкорпорованих в прозу, приписують головному героєві, народному співцеві (ашугові). Сюжетну основу «А.-Г.» складає любовна колізія з безліччю пригод. Соціальне середовище — купецька. Азербайджанська версія вперше записана М. Ю. Лермонтовим (1837, опубл.(опублікований) 1846). Турецька версія піддалася циклізації за типом героїчних дастанов («Син Ашик-Геріба» і «Внук Ашик-Геріба»). Туркменська версія («Шасенем і Гаріб») більш архаїчна, рясніє етнічними деталями і історичними іменами. Події розгортаються у феодально-палацовому середовищі. Mногие епізоди і мотиви цієї версії сходять до прадавнього огузському епосу «Китабі Деде Коркуд» . На сюжет дастана написані опери «Ашик-Гаріб» У. Гаджібекова і «Шахсенем» Р. М. Гліера.
Тексти: Аеербаjчан халг дастанлари, ч. 2, Баки, 1961; Шасенем — Гарип, Ашгабат, 1959; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Шасенем і Гаріб, М., 1946.
Літ.: «Ашик-Керіб», Сб., Л., 1941; Азербajчан едебілати таріхи, ч. 2, Баки, 1941; Корогли Х. Р., До характеристики туркменських романних дестанов, «Народи Азії і Африки», 1964 №6; Якубова С. З., Азербайджанська народна оповідь «Ашик-Гаріб», Би., 1968.
