Віденська операція 1945, наступальна операція військ 2-го (командуючий Маршал Радянського Союзу Р. Я. Маліновський) і 3-го (командуючий Маршал Радянського Союзу Ф. І. Толбухин) Українських фронтів 16 березня — 15 квітня під час Великої Вітчизняної війни 1941—45. Радянські війська почали Ст о. безпосередньо після успішного завершення Балатонськой оборонної операції 1945. Для участі в операції притягувалися війська 3-го Українського фронту (6 общевойськових, 1 танкова і 1 повітря армії, 2 танкових, 1 механізований і 1 кавалерійський корпуси), 46-я армія 2-го Українського фронту і Дунайська військова флотилія. За планом радянського командування головного удару завдавався в загальному напрямі на Папу, Шопрон, Відень. З С. дії забезпечувалися настанням 7-ої гвардійської армії на Братиславу. Радянським військам на південь від Дунаю протистояли війська німецької групи армій «Південь» (генерал піхоти О. Велер) у складі 3-ої угорської 6-ою німецькою, 6-ою і 2-ою танкових армій і частина сил групи армій «Ф». Німецьке командування надавало обороні віденського напряму велике значення, розраховуючи зупинити радянські війська і стриматися в гірничолісистих районах Австрії сподіваючись на укладення сепаратного миру з Англією і США. Проте радянські війська 16 березня — 4 квітня прорвали ворожу оборону, завдали поразки групі армій «Південь» і вийшли на підступи до Відня. 5—13 квітня одночасними ударами 4-ої гвардійської армії з Ю.-В.(південний схід), 9-ій гвардійській армії з Ю.-З.(південний захід) і 6-ій гвардійській танковій армії із З. віденське угрупування противника (8 танкових, 1 піхотна дивізії і до 15 окремих батальйонів) було розгромлене, і 13 квітня Відень повністю очищений від противника. Продовжуючи переслідування розбитих ворожих з'єднань, радянські війська 15 квітня вийшли на лінію Штоккерау, Санкт-Пельтен, Марібор і далі по північному берегу р. Драви. Лише в період боїв за Відень і переслідування радянські війська узяли в полон 130 тис. чіл., захопили і знищили 1345 танків і штурмових знарядь, понад 2250 знарядь і мінометів; було повністю розбито 11 німецьких дивізій, у тому числі вся 6-я танкова армія СС. Під час боїв за Відень Радянський уряд опублікувала заява, в якій вказувалося, що СРСР не претендує на яку-небудь частину австрійської території і яку-небудь зміну соціальних буд Австрії. Успішне завершення Ст о. створило умови для звільнення Чехословакії і прискорило звільнення Югославії, де виявилася повністю ізольованою від Німеччини група армій «Е». Провал спроби німецько-фашистського керівництва організувати тривалу оборону в так званій «альпійській фортеці» наблизив момент остаточного розгрому гітлерівської Німеччини. У пам'ять боїв за Відень Радянський уряд заснував медаль «За узяття Відня».
Літ.: Будапешт — Відень — Прага (4 апр.(квітень) 1945 р., 13 апр.(квітень) 1945 р., 9 травня 1945 р.), М., 1965: Мінасян М. М., Звільнення народів Південно-східної Європи, М., 1967: Малахов М. М.. Звільнення Угорщини і Східної Австрії (жовтень 1944 — квітень 1945 р.), М., 1965.
