цемент Пуццолановий, збірна назва групи цементов, до складу яких входить не менше 20% активних мінеральних добавок . Термін «П. ц.» походить від назви рихлої вулканічної породи— пуццолани, що застосовувалася ще в Древньому Римі як добавка до винищити для здобуття гідравлічного терпкого, т.з. ізвестково-пуццоланового цементу. У сучасному будівництві основний вигляд П. ц. — пуццолановий портландцемент, що отримується спільним помелом портландцементного клінкеру (60—80%), активної мінеральної добавки (20—40%) і невеликої кількості гіпсу. Від звичайного портландцемента він відрізняється підвищеною корозійною стійкістю (особливо в м'яких і сульфатних водах), меншою швидкістю тверднення і зниженою морозостійкістю. П. ц. застосовують в основному для здобуття бетонів, використовуваних в підводних і підземних спорудах.
