радянсько-іранські угоди. Дипломатичні стосунки з 4—20.5.1920. Договір (26.2.1921) відміняв всі нерівноправні договори і угоди царського уряду з Персією (Іраном) і третіми державами відносно її. Сторони зобов'язалися не допускати на свої території війська третіх держав, перебування яких створювало б загрозу кордонам, інтересам і безпеці ін. сторони. Ст.(Старий) 6 передбачала право Радянського уряду ввести свої війська на територію Персії, щоб на користь самооборони прийняти необхідні заходи в разі спроб третіх країн перетворити Персію на базу для військових виступи проти Сов. держави і в разі небезпеки сов.(радянський) кордонам, якщо персидський уряд не буде «в силі відвернути цю небезпеку». Радянський уряд відмовився від всіх прав по позиках царського уряду; безоплатно передало Ірану шосейні і залізні дороги, телеграф і телефонні лінії, порт Ензелі і т.д. Сторони домовилися про відновлення торгівельних і консульських стосунків. Договір діє і нині. Договір про гарантію і нейтралітет (1.10.1927) включав зобов'язання сторін про неучасть в політичних союзах і угодах, направлених проти їх безпеки і незалежності, відмова від участі в економічних блокадах проти однієї з них: передбачав мирне врегулювання суперечок. Договір діє і в даний час. У 30-і рр. СРСР і Іран підписали ряд актів, у тому числі нині чинні конвенції: Про боротьбу з сараною; Про боротьбу з шкідниками і хворобами рослин; Санітарно-ветеринарну (27.8.1935) і Договір про торгівлю і мореплавання (25.3.1940). Англо-радянсько-іранський договір 1942 забезпечив співпрацю Ірану з країнами антигітлерівській коаліції в 2-ій світовій війні 1939—45. На Тегеранській конференції 1943 була підписана Декларація СРСР, Великобританії і США про Іран, в якій заявлялося про бажання зберегти незалежність, суверенітет і територіальну недоторканість Ірану.
В післявоєнні роки підписані угоди: Про врегулювання пограничних і фінансових питань (2.12.1954); По транзитних питанням (25.4.1957); Договір про режим кордону і про порядок врегулювання пограничних конфліктів і інцидентів (14.5.1957). Вироблений обмін нотами 15.9.1962 Про ненадання іноземним державам права мати на території Ірану ракетні бази всіх видів. Підписані угоди: Про економічне і технічне співробітництво (27.7.1963), передбачало сприяння Ірану в будівництві гідровузла Аракі і ін. [додатковий протокол до Угоди 1954 (7.5.1970) визначив новий кордон по водосховищах гідровузла Аракі і Мільсько-муганськой греблі]; Платіжне (20.6.1964); Про співпрацю в будівництві промислових і ін. об'єктів в Ірані; Про постачання природного газу з Ірану в СРСР і устаткування з СРСР до Ірану в 1970—85 (обидва — 13.1.1966); Про культурні зв'язки (22.8.1966); Довгострокове про товарообіг (30.7.1970); Про співпрацю в області виробничо-технічного вчення для сприяння в підготовці іранських національних кадрів (7.10.1970); Про науково-технічну співпрацю (25.2. 1971); Договір про розвиток економічного і технічного співробітництва (12.10.1972), визначає основні напрями співпраці: Про співпрацю в розширенні металургійного заводу в Ісфахане (15.3.1973); Про співпрацю в запобіганні угону цивільних повітряних судів (7.8.1973).
