Азільськая культура
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Азільськая культура

культура Азільськая, археологічна культура кам'яного століття, що відноситься до раннього мезоліту (датується в основному 8-м-коді тис. до н.е.(наша ера)) і розвинулася безпосередньо з передуючої їй мадленськой культури пізнього палеоліту. Виділена французьким археологом Е. Пьетом в 1887—89, названа по печері Мас-д''Азіль (Mas-d''azil) на півдні Франції (департамент Арьеж). Поширена головним чином на території Франції, а також ФРН(Федеральна Республіка Німеччини). Належала племенам мисливців (на благородного оленя, косулю і дикого кабана), рибалок і збирачів. Характеризується дрібними кременевими знаряддями: вкладишами геометричних контурів (мікроліти), плоскими гарпунами з рогу благородного оленя і т.з. азільськимі галькамі — маленькими плоскими річковими галькамі, би. ч.(переважно) з кварциту, з нанесеними червоною охрою умовними малюнками. У Мас-д''Азіль знайдено більше 200 таких галек. Їх зближують з чурінгамі австралійців і вважають, що вони мали культове, магічне значення.

загрузка...

  Літ.: Ефіменко П. П., Первісне суспільство, 3 видавництва, До., 1953; Равдоникас Ст І., Історія первісного суспільства, ч. 1, Л,, 1939; Bourdier F., Pr¾histoire de France, P., 1967.

  П. І. Боріськовський.

культура Азільськая: 1—3, 7—9 — кременеві знаряддя-мікроліти; 4—6 — гарпуни з рогу благородного оленя; 10—19 — азільськие гальки.