Гидрогеологичеськие карти
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гидрогеологичеськие карти

Гидрогеологичеськие карти , карти, що відображують умови залягання і поширення підземних вод. Містять дані про якість і продуктивність водоносних горизонтів, розміри, форму, положення древнього фундаменту водонапірних систем, про взаємовідношення геологічної структури, рельєфу і підземних вод. Складаються за результатами гидрогеологичеськой зйомки з обліком геологічних і тектонічних карт. На Р. до. відбивається поширення різних водоносних горизонтів і їх комплексів, джерела і їх дебіт, колодязі, бурові свердловини, карстові воронки, крівля або підошва водоносної товщі, глибина залягання підземних вод і їх хімічний склад. Р. до. супроводяться розрізами, на яких відбивається геологічна будова району, — літологічний склад водоносних горизонтів, фаціальні зміни, водотривкі товщі, глибини залягання і величина натисків водоносних горизонтів, положення вільної і п'єзометричної поверхні підземних вод, їх мінералізація і дебіт.

  На дрібномасштабних Р. до. (дрібніше 1:500000) зображаються найбільш важливі особливості гидрогеологичеського будови території, кордону гидрогеологичеських басейнів, області живлення, натиску і розвантаження підземних вод; виділяються райони з переважним розвитком різних типів підземних вод. Дрібномасштабні Р. до. інколи складають за літературними і архівними даними, без проведення гидрогеологичеськой зйомки. На середньомасштабних Р. до. (1:200000—1:100000) додатково даються кількісні показники, що характеризують стан підземних вод в певний проміжок часу. Великомасштабні Р. до. (більше 1:50000) застосовуються для вирішення спеціальних завдань на стадіях технічного і робочого проектування — для вибору ділянок водозабору, виявлення запасів підземних вод, вивчення обводнює родовища, встановлення умов осушення або зрошування ділянки і т.п. Серед Р. п. розрізняють: 1) загальні, 2) основних водоносних горизонтів і 3) спеціального цільового призначення.

  На загальних картах відбиваються водоносні комплекси і горизонти і їх характеристика, вік і петрографічний склад водовміщаючих порід, водобагата, опорні гидрогеологичеськие свердловини, характерні колодязі, крупні джерела, дані про рівень води і її хімічному складі.

  На картах основних водоносних горизонтів наносяться площі поширення водоносних горизонтів, перспективних для центрального водопостачання, склад порід, що складають їх, і глибину залягання, вільний або напірний рівень води, водобагата горизонтів і міру мінералізації води. Карти спеціального призначення складаються для вирішення питань водопостачання і оцінки запасів підземних вод, обводнює родовищ корисних копалини, оконтуріванія родовищ мінеральних вод і т.п. До Р. до. зазвичай додається текст пояснення з характеристикою гидрогеологичеських умов району. Особливого типа складають карти гидрогеологичеського районування, гидрохимічеськие, карти ресурсів підземних вод і ін.

  Літ.: Терлецкий Би. До., Основні принципи гидрогеологичеського картірованія, в збірці: Водні багатства надр Землі на службу соціалістичному будівництву, сб.(збірка) 8, Л., 1933; Методичні вказівки по складанню гидрогеологичеських карт масштабу 1:500000 і 1:200000—1:100000, сост. М. Е. Альтовський, М., 1960; Зайців І. До., Про методи складання оглядових гидрогеологичеських карт, в кн.: Тр. Всесоюзн. н.-и.(научно-ісследовательський) геологічного інституту, т. 61, Л., 1961; Гидрогеологичеськая карта СРСР. Масштаб 1:2500000. Гл. ред. Н. А. Марінов, М., 1964; Гидрогеологичеськая карта СРСР. Масштаб 1:2500000. Пояснювальна записка, гл.(глав) ред. І. До. Зайців, М., 1961; Овчинників А. М., Загальна гідрогеологія, 2 видавництва, М., 1954; його ж. Гидрогеологичеськоє районування СРСР, М., 1966; Никітін М. P., Про основні питання гидрогеологичеськой картографії, в збірці: Питання регіональної гідрогеології і методики гидрогеологичеського картірованія, М., 1969.

  А. М. Овчинників.