Якушкин Павло Іванович [14(26) .1.1822, с. Сабуровий, нині Покровський район Орловської області, — 8(20) .1.1872, Самара, нині Куйбишев], російський письменник, фольклорист, етнограф. З початку 1840-х рр. збирав твори народної творчості, широко вивчав народне життя. Під час поїздок і ходінь по Росії вів революційну пропаганду в народі, піддавався арештам і засланню. У 1860 опублікував «Російські пісні, зібрані Павлом Якушкиним» (ст 1—2). Прославився нарисами і розповідями з народного життя, глибоко демократичними по життєвій правдивості і суспільній актуальності («Путні листи з Новгородської і Псковської губерній», 1859; «Великий бог землі російської!», 1863; «З розповідей про кримську війну», 1864; «Бунти на Русі», 1866, і ін.).
Соч.: Вигадування, СП(Збори постанов) Би, 1884.
Літ.: Базанов Ст Р., П. І. Якушкин, Орел, 1950; Баландін А. І., П. І. Якушкин. З історії російського фольклоризму, М., 1969.
