Юрьев Василь Якович [8(20) .2.1879, с. Вірга, нині Ніжнеломовського району Пензенської області, — 8.2.1962, Харків], радянський селекціонер-рослинник, академік АН(Академія наук) УРСР (1945), дійсний член Академії з.-х.(сільськогосподарський) наук УРСР (1956), почесний член ВАСХНІЛ(Всесоюзна академія сільськогосподарських наук імені Ст І. Леніна) (1956), двічі Герою Соціалістичного Труда (1954, 1959), заслуженого на діяча науки УРСР (1949). Член КПРС з 1956. Після закінчення Новоалександрійського інституту сільського господарства і лісництва (1905) працював агрономом повіту в Пензенській губернії, з 1909 на Харківській селекційній станції (з 1944 директор), одночасно (з 1937) професором Харківського з.-х.(сільськогосподарський) інституту; з 1946 директор інституту генетики і селекції АН(Академія наук) УРСР, з 1956 і до кінця життя — директор Українського науково-дослідного інституту рослинництва, селекції і генетики, який носить його ім'я. Ю. — один з основоположників селекції і насінництва з.-х.(сільськогосподарський) культур в СРСР. Автор багатьох сортів пшениці, іржі, ячменю, вівса, проса, кукурудзи. Основні праці по питаннях методики селекції і сортоїспитанія з.-х.(сільськогосподарський) культур. Депутат Верховної Ради УРСР 3—5-го скликань. Державна премія СРСР (1947). Нагороджений 5 орденами Леніна і медалями.
