Юньнань, провінція в Південно-західному Китаї. Площа 380 тис. км 2 . Населення 28 млн. чоловік (1975). Адміністративний центр — м. Куньмін. Провінція займає головним чином території Юньнаньського нагір'я . Господарство має аграрно-індустріальний характер. Понад 80% посівної площі займають продовольчі культури: рис, кукурудза, пшениця, гречка картопля і др.; збирають 2 урожаї в рік. Вирощують рапс, арахіс, тютюн, чай, бавовник, цукровий очерет і різні тропічні культури. Розводять велику рогату худобу (головним чином буйволів), свиней. Шовківництво. У Ю. заготовлюється близько 5% деревини в країні. Видобуток олова (Гецзю), мідних (Дунчуань) і свинцево-цинкових руд (Хойцзе), кам'яної солі (Янфен і ін.), вугілля (Іпін-лан, Мінлян і ін.), залізняку і ін. Харчова, текстильна, лісова, хімічна, цементна промисловість, металургія (головним чином виплавка олова — центр в р. Гецзю), машинобудування (верстати, енергоелектротехнічне устаткування, прилади, автомобілі). Велика питома вага дрібного кустарного виробництва. Основний промисловий центр — м. Куньмін.
В давнину територію сучасної провінції Ю. заселяли народності тай чи,, мяо і ін. У 3—2 вв.(століття) до н.е.(наша ера) там існувало декілька невеликих держав, з яких найбільш сильним було Дянь. У 2 ст до н.е.(наша ера) територія Ю. була завойована китайцями і включена до складу імперії Хань; з того ж часу стала заселятися китайцями. У 3—6 вв.(століття) територія Ю. входила до складу різних південно-китайських держав. У 7 ст там склалася держава Наньчжао . Воно проіснувало (з 9 ст під назвою Далечінь) до 13 ст, коли було завойовано монголами, що включили його територію в склад імперії Юань. З середини 14 ст Ю. — наміснитцтво, з 2-ої половини 17 ст — провінція. У 1855, під час селянської війни тайпінов, в Ю. почалися крупні повстання некитайських народностей. У 1856 повстанці створили свою державу Пін-нань-го з центром в р. Дали (знищено в 1873). З 70-х рр. 19 ст Ю. стала об'єктом агресії спочатку з боку Великобританії, потім Франції. У 1896 Франція отримала від китайського уряду концесію на споруду ж.-д.(железнодорожний) лінії В'єтнам — Куньмін (побудована в 1910) і на розробку рудних багатств. Під час антияпонської війни (1937—45) Ю. була важливою тиловою базою Китаю. До кінця 1949 Ю. була звільнена від влади гоміньдановцев Народно-визвольною армією Китаю.
