Юнгер (Jünger) Ернст (р. 29.3. 1895, Гейдельберг), німецький письменник і мислитель (ФРН). Офіцер в 1-у світову війну 1914—18, Ю. здобув широку популярність як автор щоденника «В сталевих грозах» (1920). Змальовує жахи війни, Ю. в той же час затверджує її як можливість «якнайглибшого життєвого переживання». У песимістичній соціальній утопії Ю. «Робітник. Панування і подоба» (1932) зображається суспільство «технічного імперіалізму»: згідно Ю., прообраз грядущої людини — «робітник-солдат», що характеризується відмовою від «буржуазно-романтичної індивідуальності» і повним пануванням над собою, включаючи подолання будь-якого болю аж до абсолютної бездушності. У 1933 Ю. відмовився вступити в реорганізовану фашистами Прусську академію мистецтв. У романі «На мармурових кручах» (1939) в завуальованій і двозначній формі критикував нацистську диктатуру.
Після 1945 опублікував щоденники військових років, видав утопічний роман «Геліополіс», декілька збірок есе і інших вигадувань, в яких з індивідуалістичних позицій критикував сучасне суспільство «технічної цивілізації».
Соч.: Werke, Bd 1—10, Stuttg., 1960—65; Die Zwille, Stuttg., 1973.
Літ.: Карельський А. Ст, Станції Е. Юнгера, «Іноземна література», 1964 № 4; Paetel До. О., Е. Jünger in Selbstzeugnissen und Bilddokumenten, Reinbek bei Hamb., 1962 (літ.); Schwarz H.-P., Der konservative Anarchist, Freiburg, 1962; Baurner F., E. Junger, B., 1967.
