Юкагири (самоназваніє — одул, деткиль), нечисленна народність Східного Сибіру (0,6 тис. чоловік, 1970, перепис). Говорять на юкагирськом мові . Тундрові Ю. живуть в Ніжнеколимськом районі Якутської АССР, тайгові — у Верхнеколимськом районі Якутської АССР і Среднеканськом районі Магаданської області. На початок російської колонізації (17 ст) родоплеменниє групи Ю. (чуванци, ходинци, анаули і ін.) займали території від р. Олени до гирла р. Анадирь. Чисельність їх скоротилася в 17—19 вв.(століття) унаслідок епідемій, усобиць, колоніальної політики царизму; частина Ю. асимілювала якутами, евенами, росіянами. Суспільні стосунки Ю. зберігали межі епохи переходу від материнсько-родових буд до патріархату (пережитки матрилокального браку). Не дивлячись на ту, що християнізує Ю. (19 ст), великий вплив серед них мали родові шамани. За роки Сов. власті в господарстві і культурі Ю. сталися корінні зміни. Ю. входять в промислові радгоспи (охота, оленярство).
Літ.: Народи Сибіру, М. — Л., 1956; Юкагири, Новосибірськ, 1975; Jochelson W., The Jukaghir and the Jukaghirized Tungus, Leiden — N. Y., 1926.
